Содержимое
Щороку 19 січня православні віряни відзначають найстаріше церковне свято – Хрещення Господнє або, як ще його називають у народі, Водохреща, Богоявлення. Дізнайтеся в матеріалі, яких традицій та звичаїв здавна дотримувалися цього дня.
19 січня православні віряни вшановують той день, коли Іоанн Хреститель хрестив Ісуса Христа у річці Йордан. Для православних Водохреща – одне з найважливіших свят у році.
Водохресний Святвечір
Водохресний Святвечір – це вечір 18 січня. У народі його також називають Водохресний вечір, Голодна кутя, Свічки. Весь день перед ним дотримуються строгого посту. Господині готують на вечерю кутю із зерен пшениці, рису або ячменю, пісні вареники та узвар.
Іще з часів язичництва воді приписували цілющі властивості. А пізніше вченими було доведено, що вода може змінювати не тільки свої властивості, але й склад під впливом слів і думок людини. Цей висновок підтвердили численні проведені експерименти. Так, християни впевнені, що молитва заряджає воду позитивною енергетикою.
Існує повір’я, якщо на Водохреща тричі зануритися в освячену воду, душа і тіло людини очистяться. Проте Церква спростовує його, бо душа може очиститися лише під час таїнств хрещення і сповіді. А невиправданий ризик своїм здоров’ям під час занурення в крижану воду Церква також не схвалює, бо тіло – це храм, вмістилище душі, і його треба берегти: дбати про його чистоту, здоров’я, не руйнувати шкідливими звичками, не наражати на небезпеку (тільки якщо не йдеться про порятунок чийогось життя). Пірнати в ополонку не забороняється, але тільки якщо людина здорова й відповідно підготовлена, тобто займається моржуванням і не має медичних протипоказань.
Головна традиція 19 січня – здійснення молебню та освячення води. Якщо молебень відбувається біля водойми, на ній для цього спеціально готують ополонку у формі хреста.
Також у цей день запасаються освяченою водою і приносять її своїм рідним та близьким додому. Така вода не псується. Більш того, вона допомагає позбутися хвороб і може підняти настрій у найсумніший день. Святити воду слід після церковної служби. Велике освячення води проводиться 18 січня після Божественної літургії і 19 січня, у день Хрещення Господнього.
Водою святять оселю і господарство, щоб забезпечити спокій і благополуччя на весь рік. Але при цьому в жодному разі не можна сваритися.
Зазначимо, що на Водохрещу не можна працювати. Найкраще присвятити цей день близьким, а також очиститися від гріхів. Не варто надмірно захоплюватися ворожіннями і застіллями.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Це пам’ятний день для християн, оскільки саме сьогодні відбулося хрещення Ісуса Христа, як відомо, його в річці Йордан хрестив Іоанн Предтеча.
Politeka.net розповість про історію важливого церковного свята 18 січня, особливі прикмети дати, головні традиції та основні заборони цього дня.
Історія свята
Слово “хрещення” походить від грецького поняття “зан
урення”. Цей обряд раніше був очисним обмиванням, але в сучасному християнстві хрещення має інше значення: взяття на себе Хреста.
Одна з найулюбленіших в народі традицій свята – купання в ополонці на Водохреща. Зазвичай купаються в ніч з 18 на 19 січня, причому багато хто намагається зробити занурення рівно опівночі. Але денне чи купання або нічне, – неважливо, як і те, у скільки купаються на Водохреща. Адже і дата свята в глобальній багатовіковій перспективі досить умовна.
Хрещення проводять в православних храмах. Туди всі люди приносять воду, щоб священик освятив її. Крім того, вважається, що сьогодні вода, набрана з будь-якого природного джерела, вже має цілющу силу.
Така вода може зберігатися дуже довго. Її потрібно пити потроху натщесерце і обов’язково після молитви. Християни вірять, що вода, освячена в цей день, позбавляє людей від різних душевних і тілесних недуг. Але для цього людина не повинна мати зла або поганих задумів на серці.
Які традиції на свято
У цей день прийнято святити в церкві воду, причому посуд, призначений для святої води, прикрашають квітами, щоб Бог оберігав від різних неприємностей.
Дівчатам дозволяється в цей вечір гадати, а дітям — щедрувати. Господарі ж обдаровують щедрувальників жменею вівса, намоченого у воді.
У святковому меню пісні страви. Сідати за стіл прийнято з першою зіркою на вечірньому небі. Помолившись, починають трапезу трьома ложками куті; нею ж і завершують.
Що не можна робити
Не рекомендується в цей вечір ставити на стіл парну кількість страв. В іншому випадку можна упустити удачу, вважали наші предки.
Вони ж закликали в цей день гарненько забратися в будинку і перепрати всю білизну, оскільки опівночі вода стає.
З давніх-давен існують погодні прикмети на цей день
Водохреще – свято неперехідне і належить до 12 найбільших свят року. 19 січня також святкують Богоявлення. Обидві події трапились у один день, але у давній церкві їх святкували окремо, а нині вони знову збігаються. Цього дня вітаються: “Христос хрещається!”, а відповідають: “В річці Йордан”. Із цим святом пов’язують хрещення Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані.
Вражає той факт, що вода, освячена на свято Йордана, дійсно не псується впродовж року. Віряни певні, що справа у святості, а скептики кажуть, що виною всьому срібло з хрестів, котрі занурюють у воду.
Зранку 19 січня у церквах відбуваються святкові богослужіння. Після них народ іде до водойми, несучи дерев’яного хреста та хоругви поперед процесії.
За тиждень до свята у кризі замерзлих водойм вирізається ополонка у формі хреста. Цим традиційно займається чоловіча громада: на річці вирубається ополонка, а великий хрест з льоду встановлюють над ополонкою та обливають його червоним квасом з буряка, що символізує кров.
Підійшовши до ополонки, весь натовп зупиняється та стає навколо неї. Священник занурює хрест в ополонку під спів церковного хору. Коли воду освячено, віряни набирають з неї воду у заздалегідь припасений посуд.
Набрати свяченої води можна у церкві. Також освячуються водойми – річки та озера. Згідно з релігійними переконаннями, така вода очищує від гріхів та заряджає здоров’ям на увесь наступний рік.
Здавна вважається, що купання на Водохреще сприяє зціленню від різних недуг. Жорстких правил, як треба купатися на свято, немає. Але, як правило, купанням є триразове занурення у воду з головою.
Водночас вірянин хреститься і вимовляє “В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!”. Водосвяття може здійснювати тільки священик – читанням відповідних молитов і триразовим зануренням хреста у воду. На водоймах для цього заздалегідь робиться ополонка – йордань – як правило, у формі хреста.
Найголовніша заборона 19 січня – це піст. Саме в день Хрещення Господнього – один із найсуворіших постів року. Церковні служителі просять усіх вірян людей зовсім не приймати 19 січня їжу, поки не зійде перша зірка.
Оскільки Хрещення Господнє – це велике і важливе свято, церква закликає до відмови від усієї роботи і тяжкої праці.
Крім цього, на Хрещення Господнє заборонено лаятися, лихословити, проявляти свої негативні емоції, сваритися з кимось, ображати когось і так далі. Цей день бажано провести у святковому настрої.
Напередодні свята українці традиційно зустрічають другий Святвечір. Впродовж 18 січня віряни тримають піст та нічого не їдять. Сідати за вечерю можна лише після появи першої зірки на небосхилі. До столу подають пісні страви – рибу, вареники з капустою, кутю, узвар тощо.
Зазвичай після водосвяття всі люди поверталися до своїх хат. Поки мати або старша дочка подавали на стіл обідати, батько брав з-за образу Божої Матері пучок сухих васильків, мочив їх у свяченій воді і кропив все в хаті та в господарстві; потім брав ще крейду і писав хрести на образах і дверях.
По обіді дівчата бігають до річки вмиватися в “йорданській воді” — “щоб були рожеві лиця”. На Гуцульщині хлопці водять своїх дівчат до ополонки — “щоб сі умила та красна була”.
Цього дня колядники приходять до кожної оселі з віншуванням та щедрівками. За таке привітання господар обдаровував, бувало щедрівників грішми на церкву. “Що ми казали, аби так воно і сталося — і вам, і нам, і всьому світу. Най у вас святиться, веселиться, свята йорданська водиця, як нині, і в рік, і від року в рік, і на цілий вік. Дай, Боже!”
Голодна кутя, або як ще називають Друга кутя чи Голодний Святвечір повторює обряд Багатої куті, але в дещо скороченому варіанті.
Готували всього сім страв: рибний борщ, суп або галушки, смажена риба, капуста, горох, кутя та узвар. Страви робили не у великих горщиках, а в маленьких горщатах. Протягом всього дня всі мають дотримуватися суворого посту. Надвечір після трапези йшли до церкви, де відбуватиметься проходитиме служба, яка закінчуватиметься освяченням води.
Вся сім’я сідає за сімейну вечерю тільки з появою першої зірки. Починають її зі святої води. Потім їдять кутю, запиваючи узваром.
У багатьох регіонах України також пекли спеціальний обрядовий хліб (або три хліби). З цим хлібом (хлібами) господар будинку і молодший син обходив будинок і кропив його свяченою водою. Згідно з народними віруваннями таким чином він проганяв з господарства біди і нещастя.
Сучасні батьки все частіше https://radugamir.kiev.ua/uk/master-klassyi/ обирають майстер класи для дітей у Києві як спосіб організувати дозвілля. Це…
Альтернативні джерела енергії останніми роками викликають все більше зацікавлення. Це повʼязано як з екологічними міркуваннями,…
Чтобы автомобиль был надежным, важно иметь подходящее зарядное устройство для АКБ. Автовладелец должен знать, какой…
Правильний вибір ковша-різака для силосу має вирішальне значення для забезпечення ефективної роботи в сільському господарстві.…
Жидкие обои биопласт https://www.domdom.com.ua/torgovye-marki/bioplast/ — это инновационный и современный материал, который становится все более популярным в сфере…
В современном мире, когда все больше людей решают переехать за границу, искать работу в других…