Вид, його критерії та структура

Вид – одне з основних і найскладніших понять в біології. Це поняття дозволяє не тільки систематизувати величезну різноманітність живих організмів на Землі, але і вирішити питання про шляхи, причинах, а також механізмах видоутворення і еволюції живої природи.

Вид – реально існуюча генетично неподільна одиниця живого світу.

Поняття про вид лежить в основі еволюційної теорії Ч. Дарвіна. Кожен вид має характерний для нього життєвим циклом, в рамках якого відбуваються певні процеси росту і розвитку тел особин, зміни в проявах взаємин організмів з середовищем і чергування способів їх відтворення.

Вид складається з популяцій. Спільність генів, успадкованих від предків і характеризують даний вид, підтримується між популяціями за допомогою особин. Зміни в популяціях призводять до зміни виду.

Вид – основна структурна одиниця в системі організмів, якісний етап еволюції життя.

На початку 60-х рр. XX в. американський вчений-еволюціоніст Е. Майр запропонував «біологічну концепцію» виду, висунувши такі ідеї: види характеризуються не розходженням, а відособленістю; види складаються не з особин, а з популяцій; головною особливістю виду є його репродуктивна ізольованість від інших. Погляди Майра зміцнили поняття про вид як про різноманітною політіпічеського системі, що з різних внутрішньовидових структурних підрозділів – популяцій. Ідея політіпічеського виду в даний час визнана всіма вченими-еволюціоністами в різних країнах, а вчення про еволюцію розкривається на основі популяційної концепції. Точного визначення поняття «вид» у біології поки ще не створено. Найчастіше вид розглядається як сукупність окремих груп схожих особин – популяцій. Завдяки різним популяціям вид повніше використовує різноманіття середовища на території свого ареалу і тому виявляється краще пристосованим до умов проживання. При цьому вид виступає як цілісне і самостійне природне утворення, що характеризується своєю історією становлення, особливої еволюційної «долею».

Для характеристики виду використовують п’ять основних критеріїв (ознак): морфологічний, фізіолого-біохімічний, екологічний, географічний і репродуктивний.

Морфологічний критерій дозволяє розрізняти різні види за зовнішніми та внутрішніми ознаками. Наприклад, рід смородина містить кілька добре розрізняються між собою за зовнішнім виглядом видів смородини: чорна, червона, золотиста, альпійська, Тяньшанская, красива і ін. У них різна забарвлення квіток і плодів, на пагоні по-різному розташовуються суцвіття, є деякі відмінності і у формі листя (рис. 50).

Фізіолого-біохімічний критерій фіксує неоднаковість хімічних властивостей різних видів. Так, всі види смородини специфічні за складом білків, Сахаров та інших органічних сполук в клітинах рослин, що легко виявляється навіть за смаковими якостями їх плодів, по аромату квіток, плодів, листя, нирок, кори. Ізоляція видів досягається і рядом інших допоміжних механізмів, наприклад розбіжністю строків розмноження у різних видів, розходженням ритуального поведінки при схрещуванні, що спостерігається у багатьох тварин, морфологічними відмінностями органів відтворення та ін. Якщо ж, наприклад, у рослин станеться випадкове запилення квітки пилком іншого виду або у тварин – випадкове спарювання, то в переважній більшості випадків чоловічі статеві клітини в новій для них середовищі загинуть, не здійснивши (зазвичай навіть не досягнувши яйцеклітини) запліднення.

Зрідка в природі зустрічається міжвидове схрещування. Однак виникли таким шляхом гібриди виявляються або нежиттєздатними і незабаром гинуть, або безплідними.

Кожен вид являє собою генетично замкнуту систему, репродуктивно ізольовану від інших видів.

Реально вид існує у формі популяцій. І хоча вид є єдиної генетичної системою, його генофонд представлений генофонду популяцій. Нагромадившись з часом у великій кількості, нові варіації генів в генофонді якої-небудь популяції можуть привести до її ізоляції від інших популяцій цього виду. Таким шляхом виникають нові види. Ось чому популяцію як найменше підрозділ виду, змінюється у часі, вважають елементарної одиницею еволюції.

✅Що таке вид в біології? Визначення та приклади

Вид в біології – це основна структурна, класифікаційна одиниця. Вона позначає групи живих організмів, схожих за певними ознаками. Існують види тварин, рослин, грибів, бактерій.

Першим термін “species” — “вид”, вжив англійський вчений Джон Рей в 1693 ро
ці. А давати бінарні (подвійні) назви видам на латині придумав шведський натураліст Карл Лінней (1707-1778 рр.).

Поняття біологічного виду

Спочатку дамо визначення даного поняття. Вид – це сукупність близьких за походженням організмів, щодо схожих за морфологічними і фізіологічними ознаками, здатних вільно схрещуватися між собою, давати плідне потомство і займають певний ареал в природі.

Вид в порівнянні з окремим організмом існує набагато довше. Деякі види налічують тисячі і навіть мільйони років існування.

Ознаки приналежності до одного виду

Визначити, що той чи інший живий організм належить до певного виду, допоможуть наступні ознаки.

Якщо коротко, особини одного виду:

• мають спільного предка;
• мають схожість в зовнішньому і внутрішньому будові;
• мають схожість в протіканні процесів життєдіяльності;
• вільно схрещуються між собою і дають потомство, яке також дає плідних нащадків;
• володіють загальними особливостями, що дозволяють жити в певних природних умовах.

Особини, що належать до одного виду, мають спільне походження. Тому вони схожі зовні, але відрізняються від інших видів, навіть близькоспоріднених. Для порівняння можна взяти північного оленя і лося.

Особини одного виду подібні анатомічно і фізіологічно. Як приклад можна взяти бурих ведмедів з характерною зимовою сплячкою.

Особини різних видів зазвичай не схрещуються. Скажімо, ялиця і модрина, різні види дятлів (великий строкатий і малий строкатий) гніздяться поруч, але змішаних пар не утворюють, не схрещуються.

Відомі приклади, коли людині вдавалося отримати потомство від схрещування різних видів. Серед них добре відомий гібрид кінь і осла — мул. Але в природних умовах такого не трапляється. І, крім того, нащадки-гібриди, як правило, безплідні. Якщо ж потомство і з’являється, то все одно не витримує подальшого природного відбору.

Лошак і мул — гібридні нащадки коня і осла. Але назви різні, вони відображають те, до якого виду належить самець і самка. У лошака мати-ослиця, а батько — жеребець. У мула, навпаки, мати-кобила, а батько — осів.

Кожен вид володіє своїм ареалом (лат. area-площа) – територією, в межах якої зустрічаються його представники. Розрізняють ареали суцільні і переривчасті, які включають кілька окремих територій.

У межах ареалу особини кожного виду займають свої ніші проживання. Наприклад, ареал журавлини — це помірний пояс Євразії та Північної Америки, де звичайне місце її проживання – торф’яні болота.

Про те, що таке вид в біології, можна розповісти в доповіді на уроці в 5 класі.

Що ми дізналися?

Вид – група організмів, схожих за певними ознаками. Біологія вивчає, які існують види живих організмів, чим вони відрізняються, за якими ознаками можна визначити приналежність особин до одного виду. Існують різні біологічні бар’єри, що дозволяють зберігатися видам в чистоті і підтримувати різноманітність, властиве живій природі.

Концепція виду

Уявлення про вигляді – це той фундамент, на якому базуються сучасні еволюційні теорії. Мабуть, найперші уявлення про вигляді були сформульовані в працях Аристотеля, який розумів вид як сукупність подібних особин. Термін «вид» введений у науку англійським натуралістом Джоном Реєм (1628- 1705) в кінці XVII ст. К.Лінней вважав, що види реально (об’єктивно) існують в природі і є якимись універсальними дискретними утвореннями. У межах будь-якого виду ті чи інші ознаки можуть змінюватися, у той час як сам вид залишається незмінним. Великий французький еволюціоніст Ж. Б.Ламарк поняття виду вважав умовним, оскільки всі види постійно змінюються.

Згідно номіналістіческой концепції, існування виду як такого заперечується, тобто реальність існування виду ставиться під сумнів. Номіналістіческая концепція мала широке ходіння у XVIII ст. у Франції. С.Бессі (1908) писав, що види в природі реально не існують, вони були винайдені, щоб ми могли в сукупності розглядати велику кількість особин. З часом стає очевидною неспроможність як типологічної, так і номіналістичної концепцій виду. В даний час прийнята біологічна концепція виду, що склалася завдяки працям таких видатних біологів, як Н.И.Вавилов, Е. Майр (в 1963 р їм опублікована фундаментальна монографія «Зоологічний вигляд і еволюція»), Ф. І.Добржанскій, Н. В.Ті-мофеев-Ресовський та ін.

Біологічна концепція виду визнає, що види складаються з популяцій, що вони реальні і мають загальну генетичну програму, історично сформовану в ході еволюції. Відповідно до ціє
ї концепції: 1) вид – це репродуктивне спільнота, що володіє репродуктивної ізоляцією, яка розуміється як наявність механізмів, що перешкоджають притоку інших генів (в той же час існує безліч механізмів, що забезпечують розмноження всередині виду); 2) вид – екологічна одиниця, взаімодействущая як єдине ціле з іншими видами; 3) вид – генетична одиниця, що володіє єдиним генофондом. З даної теоретичної концепції випливає наступне визначення: види – це групи схрещуються природних популяцій, репродуктивно ізольовані від інших таких груп. Кожен вид живе на певному просторі, званому ареалом виду. Прийнята певна сума показників (критеріїв), за якими можливе окреслити межі кожного конкретного виду і визначити видову приналежність розглянутих особин. В даний час прийняті наступні основні критерії виду: морфологічний, фізіологічний, етологічний, біохімічний, генетичний, екологічний, географічний.

Популяція – це історично сформована сукупність особин даного виду, займає певний простір всередині видового ареалу і в тій чи іншій мірі ізольована від аналогічних сусідніх сукупностей. Ізоляції популяцій сприяють географічні бар’єри (для одних видів це пустелі, для інших – річки і морські протоки, для третіх – високі гірські хребти, для четвертих – несприятливий клімат і т.д.), біологічні відмінності (морфологічні, екологічні та поведінкові), що перешкоджають схрещуванню, – це можуть бути відмінності в будові статевого апарату, терміни розмноження, поведінці залицяння та ін.

Вид складається з популяцій, які слід розглядати як елементарні одиниці еволюції. Наприклад, відома всім сільська ластівка (Hirundo rustica) як вид складається з різних географічних популяцій, або підвидів (рис. 3.1). У межах кожної географічної популяції склалися свої конкретні механізми взаємодії з навколишнім середовищем. В результаті у птахів, що відносяться до різних географічних популяціям, формуються деякі поведінкові, екологічні і навіть морфологічні відмінності. Тому, грунтуючись тільки на знанні особливостей біології окремих популяцій, некоректно стверджувати, що розглянутий вид є перелітним. Так, європейські популяції цього виду перелетни, у той час як популяції ластівки в африканській частині ареалу – оседли, т. Е. Не тільки гніздяться там, але й не відлітають на зиму. Або, наприклад, європейські популяції одуда (Upupa epops) перелетни, а африканські – оседли (рис. 3.2).