§ 13. Галицьке і Волинське князівства у ХІІ столітті

Згадайте, які були причини роздробленості Київської держави.

Як ви розумієте значення понять «федеративна монархія», «роздробленість»?

Чи пам’ятаєте ви, що вперше в писемних джерелах «Україна» згадується в 1187 році?

1. Утворення Галицького князівства.

На західних землях Київської держави проживали східнослов’янські союзи племен дулібів, бужан, білих хорватів, тиверців, уличів. Із X століття київські князі розглядали ці землі як свою вотчину. За свідченнями джерел, коли на західні території поширилася влада київських правителів, тут вже тривалий час існували міста, були розвинуті хліборобство і ремесла. На цих землях утворилися Галицьке й Волинське князівства. Згодом удільні князі почали боротьбу за їхнє відокремлення від Києва.

Галицьке князівство формувалося в другій половині ХІ століття з утвердженням Ростиславичів, онуків Ярослава Мудрого. Перший правитель Галицької землі князь Ростислав мав трьох синів — Рюрика, Володаря і Василька, які володіли головними містами краю — Перемишлем, Звенигородом, Теребовлем.

Брати докладали чимало зусиль, щоб закріпити за собою право вотчини. Їм доводилося часто воювати як із родичами, так із зовнішніми нападниками, зокрема польськими й угорськими правителями, які претендували на ці землі. Додавали клопоту князям постійні набіги половців. Жертвою міжусобної боротьби після Любецького з’їзду, як ви пам’ятаєте, став Василько теребовлянський. Все ж таки Ростиславичам вдалось утвердитися на Галицькій землі.

3D-модель Звенигорода періоду XI-XIII століть

Картина невідомого художника «Рюрик, Володар і Василько, Ростиславичі на чолі війська»

Проте упродовж певного часу в краї було кілька уділів: Перемишльська, Галицька, Теребовлянська, Звенигородська землі. Об’єднав їх син Володаря Володимирко. Князь був людиною талановитою й заповзятливою. З великою енергією він здійснював одну мету — зміцнення Галицького князівства. В 1141 році Володимирко Володаревич переніс свою резиденцію в місто Галич, яке стало його центром. Важливу роль у житті князівства відігравали бояри. Вони формувалися із місцевої родоплемінної знаті, здобуваючи собі маєтки не від князя, а привласнюючи громадські землі, тому були незалежними від князів. Бояри, як західноєвропейські феодали, жили в укріплених замках і мали сильні військові дружини. Ця обставина істотно впливала на політичне життя Галицької землі. Окрім того, в містах зростав вплив міських громад. Почасти містяни не хотіли коритися боярам. Розвиткові міст сприяло зростання ролі річки Дністер у міжнародній торгівлі. Міста розташовувалися на перетині торговельних шляхів із Західної Європи до Києва і далі на Схід, а також зі Скандинавії і Прибалтики на Балкани, до Константинополя. Мито з купців йшло до княжої казни і боярської знаті. Однак найважливішою галуззю економіки, яка приносила величезні прибутки князям і боярам, було добування і продаж солі. Великим господарським центром став Галич, розташований на Дністрі. Крім Галича, торговельними та ремісничими осередками були й інші міста князівства.

• 1. Які племена проживали на землях Галицького і Волинського князівств?
• 2. Коли та за яких обставин формувалося Галицьке князівство?
• 3. Що впливало на політичне й економічне життя Галицького князівства?

2. Правління Ярослава Осмомисла.

Князь Володимирко Володаревич залишив у спадщину своєму синові Ярославу багату й добре організовану землю. Ярослав, названий у «Слові о полку Ігоревім» Осмомислом, правив у Галицькому князівстві упродовж 1152-1187 років. Сучасні історики тлумачать це дивне ймення неоднозначно, зокрема: у князя було вісім думок, тобто він мав багато політичних і військових турбот, або ж — його величезного розуму вистачило б на вісьмох звичайних, немудрих людей тощо.

Ярослав Осмомисл розвинув здобутки батька. Він розширив територію князівства, приєднавши землі між рікою Дністер і Карпатами та пониззя Дунаю. Діючи де з дипломатичною обережністю, де рішуче, Ярослав перетворив Галицьке князівство на одне із найсильніших на теренах Київської держави. Він підтримував добрі стосунки із Угорським королівством, Польщею, німецьким імператором Фрідріхом Барбароссою, Візантією та впливовими руськими правителями. Це забезпечило мир Галицькій землі і сприяло розвиткові господарства. У престольному Галичі можна було зустрінути купців із багатьох країн Західно
ї Європи та Сходу.

Пам’ятник Ярославу Осмомислу в місті Володимирі-Волинському. Світлина

Піднесено оспівує потугу прикарпатського володаря автор «Слова о полку Ігоревім»: «Галицький Осмомисле Ярославе! Високо ти сидиш на своєму золотоверхому престолі, підперши гори Угорські своїми залізними полками, заступивши королю дорогу, зачинивши ворота на Дунаї, справляючи суди аж до Дунаю! Гроза твоя по землях тече! Ти одчиняєш ворота київські, стріляєш з батьківського золотого стола салтанів по далеких землях!». Ці слова свідчать про великий авторитет князя в тогочасному світі. Ярослав став найвпливовішим правителем серед руських князів, проте ніщо не могло врятувати його від підступів владолюбної боярської опозиції. Осмомисл бачив ту боярську небезпеку, яка чекала його на кожному кроці, проте за життя йому вдавалося якось ладити з боярами. Однак після його смерті Галицьке князівство знову поринуло у вир міжусобиць. Спадкоємець престолу — син Ярослава Володимир — був слабким правителем, котрий втягнув державу у конфлікти із Польщею та Угорщиною. В 1199 році Володимир Ярославич помер. Він став останнім представником династії Ростиславичів, яка княжила на галицькому престолі понад сто років.

• 1. Коли в Галицькому князівстві правив Ярослав Осмомисл? Чому його так називали?
• 2. Визначте основні напрямки зовнішньої політики Ярослава Осмомисла.
• 3. Що відбувалося в Галицькому князівстві після смерті Ярослава Осмомисла?

Князь Ярослав Осмомисл. Художня реконструкція

Відлуння минулого.

Із «Київського літопису» про діяльність Ярослава Осмомисла

«Земля ж його була повна в усьому достатку, процвітала і множилася в людях, тому що вчені умільці і ремісники з усіх країн до нього приходили і городи населяли, котрими збагачувалася земля Галицька в усьому. По Дунаю він городи укріпив, купцями населив; тим, які торгували через море в Греках і ремесла налагоджували, він зі своїх маєтностей допомагав».

• 1. Чи можна стверджувати, що Ярослав Осмомисл дбав про економічне піднесення Галицького князівства? Якщо так, то в чому це проявлялося?

3. Волинське князівство.

Волинське князівство сформувалося у середині ХІІ століття, коли тут почав правити внук Володимира Мономаха Ізяслав Мстиславович. Велике значення для Волині мало її географічне положення, яке сприяло розвитку ремесла й торгівлі. Центром князівства став Володимир, заснований Володимиром Великим у Х столітті. Місто було велике, добре укріплене, мало муровані світські будинки і справляло враження на чужинців. Окрім того, Володимир був значним ремісничим і торговельним центром Волинської землі. В літописах згадуються й інші міста — Луцьк (або Лучеськ), Бужськ, Дорогобуж, Белз, Берестя, Турійськ. Всі вони відзначені як важливі господарські осередки краю.

Після смерті Ізяслава Мстиславича Волинське князівство було поділено між нащадками на кілька уділів, найбільшими з-поміж яких стали Володимирський і Луцький. Проте усобиці тривали недовго. Їх припинив син Мстислава Ізяславича Роман Мстиславич. Він прийшов на Волинь, отримавши звістку про смерть батька, і як старший із братів зайняв володимирський трон у 1173 році. Поступово під його правлінням опинилися землі всього князівства. Роман Мстиславович зажив слави як доблесний воїн. Успішним був його похід на ятвягів, яке своїми набігами непокоїло Волинь. Водночас він брав участь у походах проти половців. Тісні взаємини налагодив Роман Мстиславович із Польщею та Візантією.

Про його державотворчий досвід свідчить і той факт, що він, скориставшись смертю галицького князя Володимира Ярославича, приєднав у 1199 році до своїх володінь Галичину. Відтак Роман Мстиславович став творцем Галицько-Волинського князівства, яке в наступні століття розвивало традиції Київської держави.

Князь Роман Мстиславович. Художня реконструкція Михайла Фіголя

• 1. Визначте особливості розвитку Волинського князівства?
• 2. Яка подія відбулась у Волинському князівстві в 1173 році?
• 3. Коли та ким була заснована Галицько-Волинська держава?

Відлуння минулого.

Із «Галицько-Волинського літопису» про Романа Мстиславовича

«Вікопомний самодержець всієї Русі, який здолав усі поганські народи, мудрістю ума додержуючи заповідей Божих; він-бо кинувся був на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись, і губив їх, як той крокодил, і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він рев
но наслідував предка свого Мономаха, що погубив поганих ізмаїльтян, тобто половців».

1. Запишіть у зошит дати та події, пов’язані з ними, трьома кольорами:

– 1141 р. — об’єднання Галицького князівства Володимирком Володаревичем; центром Галицького князівства стало місто Галич;

– 1152 р. – 1187 рр. — княжіння в Галичі Ярослава Осмомисла;

– 1173 р. — правителем Волинського князівства став Роман Мстиславович;

– 1199 р. — створення Романом Мстиславовичем Галицько-Волинського князівства.

2. Яке поняття зашифроване в ребусі? Складіть із ним речення.

3. Галицьке князівство відокремилося від Києва в 1097 році. Тут закріпилися князі Ростиславичі: Василько, Володар і Рюрик. Син Володаря Володимирко об’єднав Галицьку землю й зробив центом князівства місто Галич. Скільки років потрібно було Ростиславичам, щоб утвердитись в Галичині?

4. Об’єднайтеся у групи. Створіть рекламний плакат Волинського й Галицького князівств.

5. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

Кострома – велична історія російського князівства

Ровесниця Москви – святкове Кострома – запрошує вас в своє славне минуле, про велич якого свідчать її чудові пам’ятники. Кострома знаходиться на великій російській річці Волзі. Річкова гладь ділить її на дві частини, кожна з яких сповнена пам’яток.

Історія міста починається з 1152 року і пов’язана, як і більшість міст Золотого Кільця з ім’ям Юрія Долгорукого. Князь заснував Кострому під час його військового походу в землі казанських болгар на місці колишнього проживання фінно-угорських племен.

До речі, багато хто вважає, що саме від фінів залишилася назва міста: «кострум» по-фінськи «фортеця». Інша версія походження назви міста походить від язичницького обряду «кострома» дуже схожого на російську масницю.

Так чи інакше, місто почало рости і розвиватися. До початку XIV століття Кострома була вже великим процвітаючим містом – столицею удільного князівства. У 1238 році Кострома повністю постраждала від монгольської навали. Відновити місто взявся володимирський князь Ярослав Всеволодович. Місто багато разів терпів пожежі та руйнування, але кожен раз відновлював свою минулу велич. Але зі смертю великого князя Василя Ярославича з роду Невських, місто прийшов в запустіння. В початку XIV століття московський князь Іван Калита прикупив місто і приєднав його до своїх земель.

У XV столітті Кострома тричі спустошувалася пожежами. А в період смути Кострома стала місцем, де вирішувалася доля російської держави. Справа в тому, що в Іпатіївському монастирі знайшов притулок Михайло Романов, якого бояри на Земському соборі обрали в якості нового російського государя. Сюди і з’явилася делегація, щоб вручити юному цареві розорену державу.

Поляки, які отримали наказ захопити нового царя, пробиралися в монастир і заманюють Іван Сусанін в лісову гущавину. Там він загинув від рук ворогів, але Росія знайшла нового царя. А подвиг простого російського селянина Івана Сусаніна назавжди залишився в російській історії.

XVII століття – розквіт Костроми, що перетворилася в багатий купецький і ремісничий місто. З другої половини XVII століття в Костромі починається будівництво кам’яних храмів на кошти найбагатшого міського купецтва і городян.

У другій половині XVIII століття в житті міста відбуваються зміни. У 1773 р під час пожежі згоріли всі дерев’яні споруди в кремлі, постраждала і значна частина посаду. Незабаром був затверджений генеральний план розбудови міста. У 1778 р Кострома стала столицею губернії. Кострома донині зберігає чарівність російського купецького міста.