Содержимое
В У ́ СА, В У ́ СИ, ів, мн. ( одн. вус, рідко ус, а, чол. ).
1. Волосся, яке росте над верхньою губою в чоловіків. Сивий ус, стару чуприну Вітер розвіває (Тарас Шевченко, I, 1951, 26) ; На червоному виду різко виділялись пишні, густі, з жовтими кінчиками вуса (Василь Козаченко, Нові Потоки, 1948, 49) .
♦ [І] вусом не моргати (моргнути, вести і т. ін. ) ; І в вус не дути — зовсім не звертати уваги, ніяк не реагувати. «Цу-цу, Рябко … на-на. » гукнули, як на ґвалт. А наш Рябко тобі і усом не моргає (Гулак-Артемовський, Байки. 1958, 53) ; Начальник шахти Козоріз Вугілля школі не завіз.. А дні пішли холодні, хмарні, Зимовий вітер дув, аж гув. Лиш Козоріз і в вус не дув (Степан Олійник, Вибр., 1959, 228) ; І ми з вусами — і в нас чималий життєвий досвід. — Тут щось та є, щось кум замишляє таке . Та ну, мене не проведеш! І ми — з усами (Панас Мирний, V, 1955, 128) ; Мотати (намотати, накрутити і т. ін. ) [собі] на вус що — брати до уваги; примічати, запам’ятовувати. Нехай же баєчку вони На вус собі мотають (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 147) ; — Як гарно! — сказав Ясь. А лікар усміхнувся і накрутив собі й це на вус (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 36) ; Під вусом хто — дорослий, парубок. Стефко, хлопчик уже майже під вусом, що держав провід над усією цією громадою виключно на основі своєї переможної фізичної сили, зупиняв галасливу «голоту» (Іван Франко, VI, 1951, 140) ; Хоч би [тобі] вусом моргнув (повів) — ніяк не реагує. [Горпина:] Я таки, щоб запевнити себе, чи й справді заснув [батько], взяла соломинку та й полоскотала його по щоці, а він хоч би тобі вусом моргнув, — хропе. (Марко Кропивницький, I, 1958, 194) .
2. Волосся-щетинки по боках верхньої губи в деяких тварин. Борода честь, а вуса й в кота єсть (Номис, 1864, № 8553) ; Коли в замковій щілині клацнув ключ, великий сірий пацюк швидко повів вусами (Олесь Донченко, II, 1956, 10) ;
// Тонкі відростки по боках рота деяких риб (напр., сома) і рака. * У порівняннях. В нього вуси, як у рака (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 59) .
Китовий вус — пругкі рогові пластинки на верхній щелепі кита. Рогові пластини кита відомі під назвою китового вуса (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 158) ; Цінився.. китовий вус, який застосовували при виробленні високих комірців, кринолінів, дамських корсетів (Наука і життя, 3, 1958, 56) .
3. Тоненькі пагони, стеблинки деяких рослин, які служать для їх розмноження або для прикріплення до чого-небудь. Суниці розводять переважно вегетативно — вусами, паростками (Хлібороб України, 12, 1966, 47) ; Здається, ніби чутно, як трава росте, огірки, як десь у таємничій жаркій тьмі довшає огудина гарбузів, чіпляючись вусами за тин (Олександр Довженко, I, 1958, 87) ;
// Тонкий виріст на колосках злакових рослин; остюк. Вітер шарудів і грався довгими вусами колосків (Вадим Собко, Шлях. 1948, 85) ; Навколо, скільки оком окинеш, плюскотять на вузьких нивах остисті і безості пшениці, перехитується довгими вусами ячмінь (Михайло Стельмах, II, 1962, 408) .
4. тільки мн. , заст. Зборки ззаду від талії вниз у верхньому одязі (кожушкові, свиті, корсетці). Взяла [Венера] очіпок грезетовий І кунтуш з усами люстровий, Пішла к Зевесу на ралець (Іван Котляревський, I, 1952, 69) ; Мода — владний господар. Спитаєш, наприклад, яку-небудь стару жінку, чому в неї корсетка на три або на п’ять вусів, то неодмінно почуєш: — А у нас усі так носять (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 151) .
Чорний волос, чорний вус аж вилискувався; на виду був він здоровий чоловік, свіжий і повний, звичайно як чоловік саме в силі.
Коли князь Володимир заволодів Києвом, то поставив кумирі на холмі назовні теремного двора: «Перуна деревляного, а голова його срібна, а вус золотий», як каже літопис.
Схожість була така разюча (і навіть поза !), що він не міг очей відвести, хоч розумів, що цим нашкодить Феодосії: в селі все бачать, усе на вус намотують …
Вус кволо повис над плачливо, по-арлекінськи мелянхолійно розкритим ротом.
Дядько був станом високий, очі чорні; волосся і вус, як щетина, пужаться; ходить прямо; говорить гучно; поводиться гордо.
І русявий вус козарлюги ніжно-ніжно затулив їх од усього світу.
О. Артемій знав, що диякон буває в гостях в писаршиного батька Панасенка, і замотав собі це на вус: постановив собі ближче зійтися з отцем дияконом, щоб намоторить його для своєї потрібки.
Для поклонников интеллектуальных развлечений шахматы представляют собой не просто игру. Это целая культура, пронизанная историей…
Title Комерційна нерухомість Київ— це ринок, який має велику популярність, адже щодня відкриваються нові й…
Подготавливая рассаду томатов для выращивания в теплице весной, необходимо учитывать множество деталей, начиная от выбора…
Лазерне гравіювання – це технологія, яка знаходить широке застосування в різних галузях, від промисловості до…
Вибір промислової швейної машини для роботи з тонкими тканинами – це відповідальний процес, який вимагає…
Бренд — это не просто имя, а ценный актив, который определяет успех компании. Чтобы определить…