Содержимое
Ведмедик прокинувся, розплющив одне око і побачив, що на підлозі перед вікном сидить величезний Сонячний Заєць.
– Доброго ранку! — привітався Ведмедик. – Ти хто?
— Я — Сонячний Заєць, — відповів Сонячний Заєць. — Я чекаю, коли ти прокинешся.
І Ведмедик, позіхаючи, виліз із ліжка.
— Спершу застелимо ліжко, — сказав Сонячний Заєць і стрибнув на ліжко.
Ведмедик збив подушку, застелив ковдру.
– Так, – сказав Сонячний Заєць. — Тепер умиватимемося. — І перелетів до рукомийника.
Ведмедик умився.
– Тепер відчинимо вікно!
Ведмедик відчинив вікно.
— А тепер робитимемо зарядку! Раз два! — І Сонячний Заєць почав скакати по всій кімнаті.
— Ляжемо на спину! – крикнув він. Ліг на спину і витягнув вуха.
І Ведмедик ліг на спину і постарався передніми лапами витягнути хоч трохи свої вуха.
“От, – подумав він, – мені б такі вуха, як у Зайця!”
– Ти що це робиш? — запитав Сонячний Заєць.
— Та це я так, — сказав Ведмедик. – Що далі?
– Переходимо до водних процедур! — сказав заєць і поліз в миску з водою.
— Посунься, — сказав Ведмедик і сів поруч.
Коли вони розтерлися волохатими рушниками і сіли снідати, Ведмедик раптом вдарив лапкою по столу.
– А зуби! – сказав він.
– Так, сказав Заєць. — Тільки я забув про щітку.
І тоді Ведмедик почистив зуби своєю зубною щіткою, а Сонячний Заєць — лапкою, хоча це не за правилами і в кожного має бути своя зубна щітка, але що ж робити, якщо Сонячний Заєць цього ранку так поспішав до Ведмедика, що залишив свою зубну щітку вдома?
Коли вони знову сіли за стіл, у двері постукали і увійшов їжачок зі своїм Сонячним Зайцем.
— Доброго дня, Ведмедику! – крикнув Їжачок. — Ви вже снідаєте?
– Так. І ви сідайте! — сказав Ведмедик.
І вони вчотирьох сіли за стіл і смачно поснідали.
Холодно взимку Зайчикові. Вибіг він на узлісся, а вже ніч настала. Мороз тріщить, сніг проти Місяця блищить, холодний вітрець з яру повіває.
Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить:
— Місяцю, любий, погрій мене своїми променями, бо довго ще Сонечка чекати.
Жалко стало Місяцеві Зайчика, він і говорить:
— Іди полем, полем, я тобі дорогу освітлю, прямуй до великого стогу соломи.
Попрямував Зайчик до стогу соломи, зарився в стіг, виглядає, усміхається до Місяця:
— Спасибі, любий Місяцю, тепер твої промені теплі-теплі.
Художник Галина Сокиринська.
© Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди
Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори
Ведмедик прокинувся, розплющив одне око і побачив, що на підлозі перед вікном сидить величезний Сонячний Заєць.
– Доброго ранку! — привітався Ведмедик. – Ти хто?
— Я — Сонячний Заєць, — відповів Сонячний Заєць. — Я чекаю, коли ти прокинешся.
І Ведмедик, позіхаючи, виліз із ліжка.
— Спершу застелимо ліжко, — сказав Сонячний Заєць і стрибнув на ліжко.
Ведмедик збив подушку, застелив ковдру.
– Так, – сказав Сонячний Заєць. — Тепер умиватимемося. — І перелетів до рукомийника.
Ведмедик умився.
– Тепер відчинимо вікно!
Ведмедик відчинив вікно.
— А тепер робитимемо зарядку! Раз два! — І Сонячний Заєць почав скакати по всій кімнаті.
— Ляжемо на спину! – крикнув він. Ліг на спину і витягнув вуха.
І Ведмедик ліг на спину і постарався передніми лапами витягнути хоч трохи свої вуха.
“От, – подумав він, – мені б такі вуха, як у Зайця!”
– Ти що це робиш? — запитав Сонячний Заєць.
— Та це я так, — сказав Ведмедик. – Що далі?
– Переходимо до водних процедур! — сказав заєць і поліз в миску з водою.
— Посунься, — сказав Ведмедик і сів поруч.
Коли вони розтерлися волохатими рушниками і сіли снідати, Ведмедик раптом вдарив лапкою по столу.
– А зуби! – сказав він.
– Так, сказав Заєць. — Тільки я забув про щітку.
І тоді Ведмедик почистив зуби своєю зубною щіткою, а Сонячний Заєць — лапкою, хоча це не за правилами і в кожного має бути своя зубна щітка, але що ж робити, якщо Сонячний Заєць цього ранку так поспішав до Ведмедика, що залишив свою зубну щітку вдома?
Коли вони знову сіли за стіл, у двері постукали і увійшов їжачок зі своїм Сонячним Зайцем.
— Доброго дня, Ведмедику! – крикнув Їжачок. — Ви вже снідаєте?
– Так. І ви сідайте! — сказав Ведмедик.
І вони вчотирьох сіли за стіл і смачно поснідали.
Ведмедик прокинувся, розплющив одне око і побачив, що на підлозі перед вікном сидить величезний Сонячний Заєць.
– Привіт! – сказав Ведмедик. – Ти хто?
– Я – Сонячний Заєць, – сказав Сонячний Заєць. – Я чекаю, коли ти прокинешся.
І Ведмедик, мружачись, виліз із ліжка.
– Спершу застелимо постіль, – сказав Сонячний Заєць і стрибнув на ліжко.
Ведмедик збив подушку, застелив ковдру.
– Так, – сказав Сонячний Заєць. – Тепер будемо вмиватися. – І перелетів до рукомийника. – Ведмедик вмився.
– Тепер відчинимо вікно! – Ведмедик відчинив вікно.
– А тепер будемо робити зарядку! Раз-два! – І Сонячний Заєць почав скакати по всьому будинку.
– Ляжемо на спину! – крикнув він. Ліг на спину і витягнув вуха. І Ведмедик ліг на спину і постарався передніми лапами витягнути хоч трохи свої вуха.
«Ех, – подумав він, – мені б такі вуха, як у Зайця!»
– Ти що це робиш? – запитав Сонячний Заєць.
– Та це я так, – сказав Ведмедик. – Що далі?
– Переходимо до водних процедур! – сказав Заєць і поліз у цебро з водою.
– Посунься, – сказав Ведмедик і сів поруч. Коли вони розтерлися махровими рушниками і сіли снідати, Ведмедик раптом стукнув лапою по столу.
– Так, – сказав Заєць. – Тільки я забув щітку.
І тоді Ведмедик почистив зуби своєю зубною щіткою, а Сонячний Заєць – лапою, хоча це не за правилами, і в кожного має бути своя зубна щітка, але що ж поробиш, якщо Сонячний Заєць цього ранку так поспішав до Ведмедика, що залишив свою зубну щітку вдома?
Коли вони знову сіли за стіл, у двері постукали, і увійшов Їжачок зі своїм Сонячним Зайчиком.
– Здрастуй, Ведмедику! – крикнув Їжачок. – Ви вже снідаєте?
– Ага. Сідайте! – сказав Ведмедик.
І вони вчотирьох сіли за стіл і смачно поснідали.
Для поклонников интеллектуальных развлечений шахматы представляют собой не просто игру. Это целая культура, пронизанная историей…
Title Комерційна нерухомість Київ— це ринок, який має велику популярність, адже щодня відкриваються нові й…
Подготавливая рассаду томатов для выращивания в теплице весной, необходимо учитывать множество деталей, начиная от выбора…
Лазерне гравіювання – це технологія, яка знаходить широке застосування в різних галузях, від промисловості до…
Вибір промислової швейної машини для роботи з тонкими тканинами – це відповідальний процес, який вимагає…
Бренд — это не просто имя, а ценный актив, который определяет успех компании. Чтобы определить…