Кашмірські кози: опис та характеристики породи, умови утримання

Кашмірських кіз вирощують, щоб отримати унікальний пух. Це порівняно невелика порода, яка характеризується витонченістю та привабливим зовнішнім виглядом. Щоб вирощування тварин було успішним, їм потрібно забезпечити повноцінний та якісний догляд. Він повинен мати комплексний характер. При цьому важливо чітко дотримуватись правил годування вихованців.

Опис та характеристики кашмірських кіз

Тварини часто зустрічаються в горах Азії. Крім цього, вони мешкають в Індії. Кози адаптовані до життя у високогірних районах та без проблем витримують умови навіть на великій висоті.Температурні коливання в холодну та теплу погоду можуть становити від -40 до +40 градусів. При цьому параметри продуктивності тварин залишаються високими.

Кашмірські кози відрізняються переважно білим забарвленням, яке має злегка жовтуватий відтінок. Іноді зустрічаються сірі чи бурі особини. Також вони мають так звані підпалини.

Кози мають довгу вовну Однак високою цінністю відрізняється не сама шерсть, а підшерстя, що містить багато пуху. До його унікальних характеристик відносяться чудові теплоізоляційні властивості. Матеріал вважається еластичним та пружним. До того ж він повністю гіпоалергенний. Саме це впливає на високу вартість пуху кашмірських кіз.

За 1 рік з тварини вдається отримати 85-140 г пуху. При цьому шерсть переважно застосовується для грубих тканин.

По висоті тварини в загривку досягають 60 сантиметрів. Їхня довжина становить до 1,5 метра.Роги мають довгу та плоску форму і сильно закручуються назад. Ще однією особливістю кіз вважається незвичайний орлиний профіль та довгі вуха. Іноді зустрічаються тварини і з нормальними вухами.

Крім пуху, багато людей вживають в їжу м’ясо і молоко цих кіз. Камширська порода має й іншу назву. Їх часто називають шаленими. Це зумовлено тим, що найпопулярнішими пуховими виробами вважаються кашемірові шалі. Вироби набули великої популярності завдяки своїй легкості, надійному захисту від холоду та незвичайній м’якості. Таку шаль легко вийде протягнути через кільце. До того ж вироби відрізняються незвичайною красою.

Вперше шалеву тканину виготовили з козячого пуху ще в давнину. Це зробили у Срінагарі, який був столицею Кашміру. Такі вироби користувалися популярністю у Римській імперії. У Європі вони з’явилися у шістнадцятому столітті.

Параметри та недоліки

Для цього виду кіз характерно чимало переваг:

• простота в розведенні;
• висока міцність шкіри;
• якісний пух;
• висока продуктивність;
• смачне та ніжне м’ясо.

При цьому мінусів у пухових кіз порівняно небагато. Одним із них вважається необхідність у вичісуванні. Ця процедура займає чимало часу та потребує терпіння. У цьому важливо мати відповідні навички. Крім цього, не можна пропускати процес линяння. Це зумовлено втратою великої кількості унікального пуху, заради якого зазвичай вирощуються кози.

Тонкощі утримання та догляду

У літній час козам рекомендується забезпечити вільний випас. Це варто робити після сходу роси, оскільки вогкість дуже шкідлива цим тваринам.При намоканні є ризик скочування вовни в грудки. На дощ тваринам потрібен навіс. При догляді за козами рекомендується дотримуватись правил гігієни. Важливо, щоб приміщення було сухим та добре провітрювалося. На підлозі варто розмістити чисту підстилку, яку потрібно постійно міняти.

Для теплої дерев’яної підлоги можна нічого не використовувати. Однак у такій ситуації буде потрібно похилий стік, через який витікатиме зайва рідина. Годівницю рекомендується ставити так, щоб козочка не змогла залізти в неї з ногами.

Щоб догляд за тваринами був ефективним, важливо вчасно вичісувати пух. Це рекомендується робити наприкінці зими чи на початку весни. Цю процедуру проводять у 2 етапи з проміжком у 2 тижні. При цьому не можна пропускати терміни, оскільки є ризик зменшення обсягу пуху та зменшення його якісних характеристик. Про готовність свідчить поява пушинок лежить на поверхні вовни.

Раціон харчування

Ці кози відрізняються невибагливістю до їжі. Влітку основну частину їхнього раціону становить свіжа трава. З весни остаточно осені козочки можуть бути на пасовищах. Тварини із задоволенням їдять гілки дерев та кущів. Також їм допустимо давати городню зелень – бадилля моркви та буряків, листя капусти, деякі види бур’янів. Крім цього, кізочки із задоволенням їдять фрукти. Увечері після пасовищ
а їм допустимо давати трохи висівок.

У зимовий час тваринам рекомендується давати сіно, солому, подрібнені овочі в сирому або відварному вигляді. Також можна використовувати подрібнене зерно, розпарений комбікорм, віники з гілок. Картопля дозволяється давати лише у вареному вигляді. Щодня кози повинні їсти по 3-4 кілограми овочів та по 300 грамів злаків. Також можна використовувати силос. При цьому його кількість не повинна перевищувати 4 кілограми.

Немаловажне значення має наявність напувалок з чистою водою, причому рідину рекомендується щодня міняти.

Розведення та хвороби

Для розведення кіз важливо правильно підібрати маток та козла. Найкраще оцінювати стан особин до вичісування пуху. Вони повинні бути здоровими та бадьорими на вигляд. Важливе значення має стан вовни. Вона повинна бути чистою та блискучою.

Не варто займатися випадком самців і самок, які перебувають у близькій спорідненості. У такій ситуації отримати здорове потомство не вдасться.

Вагітність самки триває приблизно 5 місяців. У цей час вона потребує посиленого харчування. Тварині потребують багато варених овочів. При цьому кількість висівок та комбікорму варто скоротити. За 2 тижні до окота ці продукти рекомендується повністю прибрати з раціону.Після закінчення вагітності на світ з’являється 1-2 дитинчата. Камширські кози мають багато переваг та вирощуються переважно для одержання пуху. При цьому важливо забезпечити їм адекватний догляд та збалансований раціон.

Кашмірська

Кашмірська коза – це не будь-яка конкретна порода козла. Скоріше, будь-яка порода козла, яка виробляє кашемірову шерсть, – це коза Кашмір. Слово Кашмір – старе написання Кашміру, Індія. Ці кози є виробниками тонкої якісної кашемірової вовни. Кашемірова шерсть визначається високою якістю і м’якістю волокна, що знаходиться в регіоні Кашмір. І кашемірові кози вирощуються для цієї кашемірової вовни (коза тонка, м’яка, пухнаста, має зимовий підшерсток). Підшерстя цієї кози росте, коли день вкорочується і пов’язаний із зовнішнім покриттям грубого волосся. Груба шерсть присутня у цього типу кіз цілий рік і називається охоронним волосся. Найбільш поширені породи коз вирощують цей двошаровий ворс, включаючи молочних кіз.

Волокно кози Кашмір настільки розкішне, що Дуга Старого Заповіту була вистелена і завішана ним. Близько 60 відсотків світової пропозиції кашеміру виробляється в Китаї. А решта з Туреччини, Афганістану, Іраку, Ірану, Кашміру, Австралії та Новії Зеландії (за даними відділу тваринництва Державного університету Оклахоми). Сьогодні існує чимало порід козла, які виробляють високоякісну кашемірову шерсть. А Кашмірові кози є у всьому світі. Кашмірська коза – це волокниста коза разом з козою Пігора, Нігорською козою та Ангорською козою.

Характеристика Кашмірської кози

Розмір і вага кози Кашмір варіюються в залежності від породи. Колір шуби та багато інших фізичних характеристик також різняться залежно від типу козла. Але одне поширене – «більшість цих порід виробляють волокна або шерсть вищої якості». І більшість порід козлів, що виробляють кози, мають роги. Деякі породи козлів, що виробляють кашмір; Alashanzuoqi White, Австралійський, Changthangi, Hexi, Внутрішня Монголія, Ляонін, Licheng Daqing, Luliang Black, Тибетське плато, Wuzhumuqin, Zhongwei тощо.

Використання

Кашмірова коза в основному використовується для виробництва волокон або кашемірової вовни. Деякі кози з кашеміру також підходять для виробництва м’яса, молока або шкіри.

Спеціальні примітки

Більшість кіз Кашмір легко виростити. Вони вимагають мінімального догляду і, як правило, здорові тварини. Але вони вимагають регулярного догляду. Більшість з них не є стрибунами, як багато інших домашніх порід коз. Зазвичай їх стрижуть раз на рік, і повністю вирощений козел дасть від кількох грам до 1 кг флісу. А їх фліс складається з двох видів волокон, які є кашеміром і охороняють волосся. Залежно від породи, середні відсотки кашеміру знаходяться в межах 20 відсотків. Виробники кашеміру можуть або продати фліс оптовим покупцям, або за роздрібними цінами вручну.

Інші назви: Кашмірська, Cashmere, Alashanzuoqi White, Австралійський, Changthangi, Hexi, Внутрішня Монголія, Ляонін, Licheng Daqing, Luliang Black, Тибетське плато, Wuzhumuqin, Zhongwei

Призначення: кашемір, волокно

Розмір: Малий-Середній

Вага: Залежить від породи

Роги: залежать від породи, але більшість порід мають роги.

Кліматична толерантність: Усі клімати

Колір шуби: залежить від породи

Добре для стійла: Не впевнений

Рідкість: розповсюджена

Країна / місце походження: Залежить від породи

Дата публікації: 23 гру 2019