Скільки років живуть коні в домашніх умовах і в природі

• Скільки років живе дикий кінь?
• Скільки живе домашня кінь?

Для будь-якого заводчика важливо знати, скільки років може прожити його улюблена тварина. Коні – одне з найбільш поширених домашніх тварин. Їх заводять як домашніх вихованців, для роботи, кінного спорту і по ряду інших причин. Скільки років живуть коні в домашніх умовах і в природі буде докладно описано нижче в статті.

Скільки років живе дикий кінь?

Перед тим як визначити, скільки років живуть коні треба зазначити, що точної цифри ніхто дати не може, є лише статистичні дані. Життя вихованця залежить від дуже багатьох факторів. Деякі живуть більше, інші менше, є і рекордсмени за тривалістю життя. Якщо враховувати лише дані статистики, то кінь в середньому живе 35-40 років, але є і більш дрібне ділення, але домашніх, диких жеребців, а також за типом коні і методу її використання.

Домашні та дикі коні мають різний термін життя. Тут визначальну роль відіграє спадковість, здоров’я та умови, в яких вони живуть. Отже, скільки років живуть дикі коні? Думка, що дикі кобили – довгожителі, на жаль помилково. Вони можуть погано харчуватися, тим більше взимку, даху над головою немає, а тому вони часто хворіють. Також дикий спосіб життя змушує їх весь час бути в русі, а для дорослих особин це дуже важко, ну і, нарешті, скорочують середній показник хижаки.

Якщо враховувати всі ці фактори, то можна відразу зрозуміти, чому тривалість життя дикої конячки коливається від 15 до 25 років. У південних регіонах особини з легкістю доживають до 25 років, так як там немає сильних морозів, і життя легше, а от у північних середня тривалість не більше 15 років.

Скільки живе домашня кінь?

З дикими представниками цих прекрасних тварин все зрозуміло, але, скільки живуть коні в домашніх умовах? Ті, яким надається дах над головою, огляди ветеринарів, корм, вода, помірні спортивні навантаження і багато інші блага цивілізації.

Приручені домашні коні б’ють рекорди довголіття. Приємні умови життя, відсутність або зниження стресових ситуацій, які щодня бувають в дикому середовищі, позитивно позначаються на їх самопочутті і тривалості життя.

Залежно від породи і діяльності тварини воно може жити довше або менше.

• Довше всіх інших видів живуть чистокровні породисті скакуни. Вони можуть прожити більше 30 років. Почасти це є наслідком особливої турботи, яку проявляє до такого тварині господар. Арабські скакуни живуть нерідко і більш 40 років.
• Прості домашні коні, зі середніми фізичними навантаженнями можуть прожити 20-25 років. Але лише за умови достатньої турботи, догляду, правильного годування, своєчасного лікування.
• Поні і упряжні породи мають спокійний, розмірений спосіб життя, тому нерідко доживають до 30-38 років.
• Спортивні скакуни можуть прожити 10 або 30 років – сказати напевно, скільки років живуть коні спортивного типу неможливо. Справа в тому, що все залежить від тренувань, виду спорту, а також турботи. Деякі заводчики сильно «захоплюються» тренуваннями, в результаті чого кінь просто вмирає від фізичного виснаження або починає чимось серйозним хворіти, і це не рідкість, а реальні факти. Зрозуміло, подібна життя на бігу не сприяє здоров’ю улюбленця, тому спортивні тварини зазвичай не живуть дуже довго.

Наші читачі рекомендують статті: як зробити бізнес на розведенні коней, кращі верхові породи коней, характеристики Будьоннівської породи коней.

Що впливає на тривалість життя?

На те, скільки років живуть коні, впливає багато факторів. Деякі людина контролювати не в силах. До них відноситься порода, спадкові невиліковні хвороби. Але є і ті, що у владі людини.

• Умови утримання коней. Чистота, сухість – головні чинники, що визначають комфорт для коня. Якщо у стайні сиро, хвороби не змусять себе довго чекати.
• Фізичні навантаження повинні бути помірними. Вимотувати тварину не можна. Один день надмірних тренувань може буквально звалити коня назавжди, вона просто більше ніколи не встане. Так як деякі хвороби ніг у них не лікуються. Але помірні тренування необхідні, інакше у тварини будуть атрофуватися м’язи.
• Збалансоване, якісне харчування продовжує життя тварині, а ось нестача вітамінів або пліснявий корм можуть навпаки відібрати у вихованця цінні роки.
• Важливо також вчасно лікувати хвороби коней. При перших ознаках звертатися до ветеринара, проводити регулярні обстеження, вакцинацію та інші важливі процедури.

Як визначити вік коня?

Уміння визначати вік коня може послужити гарну службу для людей, які збираються придбати доросла тварина. Однак це не проста справа, визначити вік може бути дуже важко, тим більше людині без досвіду. Отже, на що звертати увагу при визначенні віку кобили або жеребця?

Але найточніший метод визначення віку коні – по зубах. Харчуються ці тварини переважно грубим кормом, тому з часом зуби псуються, стираються. Визначити точний вік можна, але досить важко без практики. Якщо потрібно знати напевно, варто запросити ветеринара.

Рекордні випадки довгожительства

Про те, скільки років живуть коні було сказано вище в статті. Але також варто згадати, що бували випадки, коли коні жили рекордно довго.

Варто врахувати, що це далеко не всі випадки довгожительства коней. Раніше подібний облік не вели і цим не особливо цікавилися, так що можливі і більш високі й дивні випадки, просто про них ще не відомо.

§ 58. Одомашнення рослин і тварин

Перехід первісних людей від полювання та збиральництва до землеробства — так звана неолітична революція — став найважливішим етапом розвитку людського суспільства, що радикально змінив перебіг розвитку всієї цивілізації. Перші спроби вирощування культурних рослин було здійснено близько 10-11 тисяч років тому на Близькому Сході (територія сучасних Туреччини, Іраку, Сирії, Ізраїлю та Лівану). Ця територія відіграла особливу роль в історії людства: тут було окультурено перші рослини та приручено більшість сучасних домашніх тварин. За формою вона нагадує серп, тому її ще іноді називають Родючим півмісяцем (рис. 58.1). Найдавнішими культурними рослинами стали злаки (пшениця та ячмінь), горох і виноград. Саме тут було одомашнено таких тварин, як коза, свиня, вівця та корова.

Рис. 58.1. Родючий півмісяць — територія, де відбулися окультурення рослин та одомашнення тварин

1. Середземне море. 2. Аравійський півострів. 3. Перська затока.

Велика заслуга у визначенні батьківщини культурних рослин належить видатному біологові Миколі Вавилову. Завдяки науковим працям його та його послідовників було визначено, що місць, звідки походить більшість усіх культурних рослин у світі, зовсім небагато — менше десяти (рис. 58.2). У таблиці 58.1 наведено основні центри походження з прикладами рослин, які були вперше окультурено в кожному з них.

Таблиця 58.1. Центри походження культурних рослин

Центри походження рослин

Розташування

Приклади рослин

Мексика, Нікарагуа, Гондурас, Гватемала

Кукурудза, квасоля, гарбуз, какао, соняшник

Колумбія, Еквадор, Перу, Болівія

Албанія, Хорватія, Греція, Італія, Іспанія, Туніс, Єгипет

Овес, капуста, буряк, кріп, морква, олива

(включаючи Родючий півмісяць)

Іран, Ірак, Туреччина, Сирія, Ліван, Ізраїль, Йорданія

Пшениця, жито, горох, виноград

Індія, Пакистан, Афганістан, Таджикистан, Узбекистан

Диня, ріпчаста цибуля, часник

Індія, М’янма, Філіппіни, В’єтнам, Лаос, Камбоджа

Рис, огірок, баклажан, цукрова тростина

Соя, яблуня, вишня, апельсин, мандарин, шовковиця, хурма

«Принцип Анни Кареніної» пояснює, чому одомашнені не всі тварини

Рис. 58.2. Центри походження культурних рослин

1. Центральноамериканський. 2. Південноамериканський. 3. Середземноморський. 4. Передньоазійський. 5. Ефіопський. 6. Середньоазійський. 7. Індійський. 8. Китайський.

Роман Льва Толстого «Анна Кареніна» починається фразою, що стала афоризмом: «Усі щасливі сім’ї схожі одна на одну, кожна нещаслива сім’я нещаслива по-своєму». Річ у тому, що для того, аби сім’я була щасливою, потрібне одночасне поєднання багатьох чинників (таких, наприклад, як любов, взаєморозуміння, здоров’я, матеріальні статки), а для нещастя достатньо, щоб не було хоча б одного із них.

Американський біолог Джаред Даймонд у книзі «Зброя, мікроби та харч: витоки нерівностей між народами» запропонував застосувати «принцип Анни Кареніної» для пояснення того, чому домашніх тварин дуже мало. Згідно з його припущеннями, для одомашнення тварини потрібне одночасне поєднання багатьох чинників, а відсутність хоча б одного унеможливлює одомашнення. Даймонд виділив шість таких чинників для великих травоїдних ссавців:

• невибагливість у харчуванні;
• швидкий ріст;
• здатність розмножуватись у неволі;
• товариське ставлення до людини;
• відсутність схильності до паніки;
• наявність соціальної структури з явно вираженою ієрархією.

Тварини,
що не відповідають одному чи кільком із цих параметрів, не можуть бути приручені. Отже, «принцип Анни Кареніної» щодо цієї ситуації матиме такий вигляд: «Усі одомашнювані тварини схожі одна на одну, кожна неодомашнювана тварина неодомашнювана по-своєму».

Микола Вавилов

Народився 1887 року в Москві. Навчався в Московському сільськогосподарському інституті. Один із найвидатніших генетиків, ботаніків і селекціонерів. Відомий у світі передусім як автор вчення про центри походження культурних рослин, автор закону гомологічних рядів спадкової мінливості. Відкрив та описав імунітет рослин, зробив істотний внесок у розробку вчення про біологічний вид. У результаті 180 ботанічних експедицій по всьому світу Вавилов створив найбільшу колекцію насіння й банк генів культурних рослин. У 1940 році під час експедиції в Західну Україну вченого було заарештовано в Чернівцях. Слідство проти нього тривало 11 місяців, Вавилов був підданий жорстоким тортурам. Йому винесли смертний вирок, який замінили 20 роками таборів. Здоров’я великого вченого було підірване тортурами й голодом, і у 1943 році Микола Вавилов помер. У 1955 році його було повністю реабілітовано, а 1987 рік — рік сторіччя від дня народження ученого — було оголошено ЮНЕСКО роком Вавилова.

Не всіх тварин одомашнили задля дружби з ними

Одомашнення тварин, поряд із землеробством, стало ключовим чинником розвитку цивілізації. Джаред Даймонд навіть пов’язує прогрес або занепад тієї чи тієї культури з наявністю в різних частинах світу тварин, що підходять для одомашнення. Більшість тварин було одомашнено з початком неолітичної революції та розвитком землеробства, але з цього правила є деякі винятки.

Рис. 58.3. Деякі породи собак

Собака, безсумнівно, став першою одомашненою людьми твариною ще приблизно за 30 тисяч років до н. е. Натомість одомашнення більшості інших видів тварин відбулося в епоху неолітичної революції близько 10 тисяч років тому. Усі сучасні собаки походять від вовків, здатні схрещуватися з ними та дають плідне потомство, тому собаку вважають одним із підвидів вовка. Первісно собак використовували для охорони та допомоги на полюванні; також іноді їх вживали в їжу.

Сьогодні у світі налічується близько 525 млн собак, що належать до понад 500 порід (рис. 58.3).

Рис. 58.4. Деякі породи котів

Кішка. Свійська кішка походить від дикої степової кішки, у наші дні поширеної в Північній Африці та на окремих територіях Азії.

Кішок одомашнили близько 10 тисяч років тому в районі вже відомого нам Родючого півмісяця. Гризуни були справжнім лихом землеробських культур, тому гостро поставало питання збереження зерна, і кішок цінували за допомогу в захисті врожаю. Зовсім по-іншому ставилися до кішок у середньовічній Європі, де їх уважали слугами диявола й часто жорстоко винищували. Це стало одним із чинників поширення гризунів у середньовічних містах і призвело до спалаху епідемії чуми.

Нині у світі налічується понад 600 млн кішок, що належать до понад 200 порід (рис. 58.4), але всі вони залишаються генетично дуже близькими до дикого предка.

Вівця, коза та корова. Вівці, кози та корови були одомашнені під час неолітичної революції в районі Родючого півмісяця на території сучасних Сирії та Туреччини.

Коза — одна з найдавніших одомашнених тварин. Предком домашніх кіз уважають безоарового козла (рис. 58.5, А), що трапляється в дикій природі й сьогодні. Кіз розводять заради м’яса, молока й шкір, а також задля отримання вовни та пуху.

Предком овець є муфлон — дикий баран (рис. 58.5, Б), нині поширений у гористих районах Азії та на деяких середземноморських островах. Вівці мають важливе господарське значення, насамперед як джерело вовни. Також м’ясо овець вживають у їжу, особливо в тих країнах, де з релігійних міркувань не їдять свинини.

Предком домашньої корови був один із підвидів дикого бика — тур (рис. 58.5, В), який на сьогодні належить до зниклих у природі тварин. Приручені корови були і джерелом м’яса, і тягловою силою в землеробстві (для цього зазвичай використовували кастрованих биків — волів).

Рис. 58.5. Дикі предки домашніх тварин

А. Безоаровий козел. Б. Муфлон. В. Тур.

Свиня. Свиня походить від дикого кабана, вільно з ним схрещується та належить до одного з ним біологічного виду. Свині, подібно до більшості інших тварин, були вперше одомашнені на Близькому Сході, але, найімовірніше, дещо раніше за кіз, овець і корів — уже 11-13 тисяч років тому. Цьому сприяли їхні невибагливість і всеїдніст
ь. Цікаво, що паралельно з одомашненням на Близькому Сході відбувалося їх незалежне одомашнення й у Китаї.

Незважаючи на те, що вживання свинини в їжу заборонено багатьма релігіями (іслам, іудаїзм, деякі течії християнства), свинарство — одна з найрозвиненіших галузей тваринництва. Нині у світі налічується близько мільярда свиней — майже стільки, скільки собак і кішок разом.

Кінь. Коні були одомашнені дещо пізніше — приблизно в IV тисячолітті до н. е. Дикі коні були добре відомі людині й до цього як об’єкт полювання. Перші зображення колісниць, запряжених кіньми, з’явилися близько ІІ тисячоліття до н. е., але є археологічні докази, що коней почали розводити за кілька тисяч років до цього, можливо, спершу як джерело м’яса. Імовірно, це сталося в одній зі степових культур.

Предком домашнього коня вважають давно вимерлого дикого коня — тарпана. Єдиним родичем коня, що живе зараз, є дикий кінь Пржевальського — зникаючий вид, особини якого в Україні живуть у заповіднику Асканія-Нова та в Чорнобильській зоні відчуження.

Знайдіть одну правильну відповідь

1. Центром походження картоплі й томату — основних представників родини Пасльонових, що їх ми вживаємо в їжу, — є

• А Ефіопський
• Б Індійський
• В Південноамериканський
• Г Середземноморський
• Д Південнокитайський

2. Найбільший внесок у визначення основних географічних центрів походження культурних рослин зробив

• А Володимир Вернадський
• Б Джаред Даймонд
• В Микола Вавилов
• Г Трохим Лисенко
• Д Лев Толстой

3. «Принцип Анни Кареніної» був запропонований Джаредом Даймондом, щоб пояснити,

• А чому деякі тварини були одомашнені в різних частинах світу одночасно та незалежно одна від одної
• Б чому порівняно небагато тварин могли бути одомашнені
• В для чого людина одомашнювала тварин
• Г як правильно одомашнювати тварин
• Д чому домашні тварини мають бути соціальними

4. Диким предком корови є

5. Одомашнення собаки відбулося

• А у період неолітичної революції, тобто близько 10 тисяч років тому
• Б задовго до неолітичної революції, приблизно за 30 тисяч років до н. е.
• В одночасно з появою роду Людина, тобто кілька мільйонів років тому
• Г одночасно з одомашненням кішки
• Д одночасно з одомашненням коня

Сформулюйте відповідь кількома реченнями

6. Укажіть географічне походження культурних рослин — компонентів традиційного українського борщу.

7. Спробуйте пояснити з погляду «принципу Анни Кареніної» в інтерпретації Джареда Даймонда, чому ніколи не були одомашнені слон і ведмідь.

8. Чому собака був одомашнений ще первісними людьми, а кішка — лише з розвитком землеробства?

9. Навіщо людина одомашнила тварин? Що є результатом цього процесу?

Знайди відповідь і наблизься до розуміння природи

10. Поміркуй, чи є винятки з «принципу Анни Кареніної», запропонованого Джаредом Даймондом. Із чим вони можуть бути пов’язані? Чи можна доповнити перелік Даймонда?

11. Як Миколі Вавилову вдалося визначити центри походження культурних рослин?

Дізнайся самостійно та розкажи іншим

12. Чи можна застосувати «принцип Анни Кареніної» до культурних рослин? Спробуй сформулювати для культурних рослин ознаки, необхідні для вирощування цих рослин у господарстві.

13. Завдяки методам молекулярної біології та генетики значно збільшилися наші знання про походження й поширення домашніх тварин. Які відповідні наукові дані були отримані на підставі аналізу ДНК кішок, собак та інших домашніх тварин?